Свято Подвійної Сімки

[the_rakugan]

У сучасному Китаї відзначають не один, а цілих сім днів закоханих протягом року. Та сьогодні — найголовніший із них.

Цісі (七夕节, qīxījié, буквально «свято Сьомої Ночі») припадає на сьоме число сьомого місяця (тому його інша назва — «Подвійна Сімка»). Щороку дата зсувається відносно нашого григоріанського календаря, і цього року вона випадає на 29 серпня.

Походження свята пов’язане з легендою про Пастуха й Ткалю, яка вперше згадується в «Книзі пісень» (Ши дзін) близько 2600 років тому. Достеменно ж його святкування відоме з часів династії Хань, тобто щонайменше вже 2200 років.

За легендою, молодий пастух на ім’я Ньовлан (牛郎, niúláng), чи просто Волопас, жив собі самотньо на землі. Його батьки померли, а зла братова вигнала його з дому, залишивши лише стару корову. Якось корова заговорила людським голосом і розповіла, що незабаром небесні діви спустяться на землю купатися. Ньовлан сховався біля річки і вкрав одяг у найгарнішої з них — Ткалі (织女, zhīnǚ). Коли сестри скупалися й полетіли, вона не змогла повернутися на небо. Пастух пообіцяв віддати їй одяг, якщо вона стане його дружиною. Ткаля погодилася.

Вони жили разом кілька років, у них народилося двоє дітей. Та згодом Небесний Імператор довідався, де перебуває Ткаля, й наказав повернути її на небо. Тоді чарівна корова пожертвувала власною шкурою, аби Пастух міг із дітьми полетіти слідом. Але богиня Заходу Сіванму витягла шпильку з волосся, провела нею по Небесній Річці, і та перетворилася на бурний потік, назавжди розлучивши Ткалю й Пастуха.

Разом із дітьми Пастух намагався вичерпати Небесну Річку ковшем, та марно. Діти гірко плакали, і їхній біль розчулив увесь світ. Тоді сороки злетілися, зчепилися крилами й дзьобами та утворили міст через «срібну ріку». Побачивши це, Небесний Імператор змилувався й дозволив парі зустрічатися раз на рік, у сьомий день сьомого місяця, на Сорочому мосту.




У наш час Цісі — популярна дата для весіль. Колись це вважалося, навпаки, поганою прикметою, бо чоловік і дружина будуть розлучені, як Пастух і Ткаля. Але тепер на це майже ніхто не зважає. На фото — масове весілля в місті Тайюань, провінція Шаньсі, на свято Подвійної Сімки у 2016 році. У ньому взяли участь 22 пари, одягнені в традиційні костюми. (с) Xinhua

У давнину в ніч Цісі жінки молилися Ткалі про майстерність у рукоділлі: протягали різнокольорові шовкові нитки крізь сім вушок голок або у прикраси із золота й срібла та залишали на ніч під місяцем. Двір прикрашали квітковими гірляндами та виставляли дарунки для Ткалі — фрукти, квіти, чай і пудру. Наступного дня половину пудри розсипали на дах, а решту ділили між усіма дівчатами в домі. Вважалося, що так вони здобудуть красу Ткалі.

Нині Пастух і Ткаля сяють на небі у вигляді зірок Альтаїр і Вега. Влітку їх можна бачити щоночі, але щоб розгледіти між ними «срібну ріку», тобто Чумацький Шлях, потрібно виїхати за місто, де чисте небо й немає штучного світла. Вважається, що Сорочий міст пролягає там, де розташована зірка Денеб: її китайська назва 天津四 (tiānjīnsì) буквально означає «четверта зірка Небесного мосту». А дві маленькі зірки біля Альтаїра — це діти, яких Пастух несе до матері у кошиках на коромислі.

Цікаво, що на півночі Китаю число 7 вважається нещасливим. Сьомий місяць — місяць духів; на похоронах традиційно подають сім страв; а сьома гексаграма «Книги перемін» — «Військо» — говорить про конфлікти, небезпеку, втрати й потребу в стійкості. Тому і свято Цісі — Подвійна Сімка — амбівалентне, це щастя, змішане з сумом.

Поет династії Сон Цінь Ґвань присвятив цьому святу вірш «Безсмертні на Сорочому мосту» (鹊桥仙), також відоме як «Зустріч осіннього вітру та ранкової роси» (金风玉露相逢曲). Ось його прозовий переклад:

Легкі хмари створюють дивовижні візерунки,
падаючі зорі несуть тугу,
«срібна ріка» далека й темна.
Та коли зустрічаються осінній вітер і ранкова роса —
ця зустріч переважить безліч земних.

Ніжність, мов вода,
а весілля — мов сон.
Як витримати й не озирнутись,
повертаючись із Сорочого мосту?
Якщо кохання двох триває так довго,
то хіба має значення,
чи вони поруч щодня і щоночі?




Традиційна страва свята — печиво цяого (巧果), приготоване з борошна, яєць, цукру чи меду й кунжуту, іноді з додаванням тофу. Зазвичай його смажать, але бувають і варіанти, коли за допомогою спеціальних дощечок ліплять різні форми, фарбують харчовими барвниками й запікають. Відеорецепт одного з варіантів: https://youtu.be/raPfPCpuZQs

Інші популярні частування:

- сутан (酥糖) — щось на кшталт хрусткої халви з арахісом (на фото);



- дині та кавуни з вирізаними на шкірці орнаментами;



- льодяники у формі Ткалі й Пастуха;

- пельмені цяоцяофань (巧巧饭) з грибами, гарбузом і креветками, у які ховають різні предмети «на щастя». Пельмень із монеткою принесе багатство, з червоною стрічкою — гострий розум, з фініком — щасливий шлюб;



- п’ять видів солодощів і горіхів (лунгани, ліщина, арахіс, динне насіння й фініки), які їдять, загадуючи бажання;

- запечений півень. Вважається, що Пастух і Ткаля були змушені розлучитися на Сорочому мосту, коли почули крик півня. З’їсти його означає побажати закоханим ніколи не розлучатися (шкода півня, який ні в чому не винен).

Отут можна подивитися відео про це свято українською.

Є ще мультфільм (кит.).